Translate

середа, 2 вересня 2026 р.

Друге життя «Запорожця»: як Володимир Десятерик врятував понівечений портрет Піддубного та козацька доля його власних картин


Історія Придніпров’я — це літопис безперервної, тисячолітньої битви за право жити на цій землі. Цю масштабну хроніку від первісних мисливців на мамонтів, крізь добу козацтва і до сучасних подій на передовій, сьогодні бережно розкриває для відвідувачів Музей боротьби за Україну. Заклад, заснований патріотами та козаками Старосамарської сотні у 2021 році — за рік до початку повномасштабної війни, став справжньою фортецею нашої національної пам’яті.
Символічно, що саме тут знайшла свій прихисток унікальна художня серія робіт відомого дніпровського художника-реставратора Володимира Васильовича Десятерика. Доля самого майстра, який з 2022 року через війну перебуває на заслуженому пенсійному відпочинку в Чехії, тісно пов’язана з порятунком найважливіших козацьких реліквій краю.
Перлина Яворницького, «Вогнем і мечем» та міжнародний скандал
Головним реставраційним подвигом у музейній біографії Володимира Десятерика став порятунок знаменитої картини Миколи Струнникова «Запорожець» (Портрет Івана Піддубного в образі козака), створеної у 1906 році на замовлення Дмитра Яворницького.
На межі 1999–2000 років, під час світового прокату гучного історичного фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», польська сторона попросила у Дніпропетровського національного історичного музею (ДНІМ) надати цей автентичний портрет Піддубного для міжнародних супровідних виставок. Музей пішов назустріч. Проте через радикальні погляди деяких іноземних відвідувачів та гострі історичні дискусії навколо козацької тематики, полотно Струнникова за кордоном було навмисно пошкоджене.
Після Києва доводилося переробляти
Понівечений шедевр повернувся в Україну із серйозними дефектами. Спочатку картину відправили на відновлення до Києва, але столичні фахівці провели роботу невдало: сліди втручання залишилися помітними, а первісний колорит та натяжку полотна належним чином відновити не вдалося.
Тоді на початку 2000-х років цю колосальну відповідальність поклали на Володимира Десятерика. Будучи вихованцем міцної академічної школи видатного професора Анатолія Семеновича Легостаєва, Володимир мав рідкісний універсальний хист. Йому довелося буквально виправляти помилки київських колег: нівелювати наслідки невдалого втручання, повторно дублювати пошкоджену основу та ювелірно зводити авторські живописні шари початку XX століття. Десятерик повернув «Запорожцю» його первісну велич.

Столичний міф проти музейної реальності

У медійному просторі та спогадах сучасників довго побутувала версія, нібито до 100-річчя картини у 2006 році її реставрацію повністю профінансував і організував відомий меценат, уродженець Черкащини Володимир Недяк. Проте реальність виявилася набагато прозаїчнішою та несправедливішою.
Ймовірно, саме під цю ювілейну дату й виділялися гучні столичні бюджети та меценатські внески. Але, як показала історія, київські фахівці, які освоїли ці кошти, залишили по собі лише понівечене полотно. Справжній, тихий подвиг здійснив дніпровський майстер Володимир Десятерик. Поки столичні структури отримували лаври та фінансування, Володимир Васильович за копійки звичайної державної зарплатні, керуючись виключно професійною честю, рятував реліквію з нуля. Меценатські наміри були благородними, але долю шедевра вирішили не гроші, а золоті руки скромного музейного реставратора
Творча лінійка в контексті тисячолітньої боротьби краю
Паралельно з музейною роботою Володимир Десятерик творив власні камерні шедеври. На рубежі 1990-х та 2000-х років на знак професійної поваги та міцної козацької дружби він передав своєму колезі по реставраційному цеху невелику художню серію робіт:
  1. «Козак Мамай» — полотно, олійні фарби,  з канонічним бароковим сюжетом, підписане фірмовою монограмою майстра «D». Розмір 30х40см.

  2. Річковий пейзаж з вітрильником (мініатюра олією 10х15 см) — філігранна робота пензля. Картон, полотно, олійні фарби.

  3. Графічний етюд «Тип запорожця» (10х15 см) — репліка за мотивами Сергія Васильківського. Акварель, папір.

Сьогодні ці три унікальні картини, разом із полотном його вчителя А. Легостаєва,  офіційно експонуються в залах Музею боротьби за Україну.
В концепції музею, що охоплює шлях від мисливців на мамонтів до сьогодення, ці роботи мають глибокий сенс. Вони демонструють епоху козацького відродження та спротиву культурному нищенню, що тривав на зламі XX і XXI століть. Завдяки козакам Старосамарської сотні, які встигли заснувати музей напередодні великої навали 2022 року, спадщина Десятерика та Легостаєва тепер служить майбутнім поколінням, нагадуючи: ворогу ніколи не вдавалося і не вдасться стерти історію цих земель.

Розділ експозиції: «Історія військово-польової медицини, евакуації та захисного спорядження медиків (ХХ–ХХІ ст.)»

Цей тематичний блок у каталозі Козацького похідного музею об'єднує унікальні артефакти доіндустріальної, промислової та сучасної воєнних епох [1.Симонов, 1.Ильинский]. Експонати ілюструють еволюцію технологій порятунку людського життя, боротьби з інфекціями, больовим шоком, фіксації травм, тактичної евакуації та системи захисту військових медиків на полі бою протягом понад ста років [1.Симонов, 5].

ЕКСПОНАТ №1: Срібний благодійний іменний жетон «Громада Святої Єлисавети» (1905 р.)



НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА ФАЛЕРИСТИКИ
  • Час виготовлення: 1905 рік (період Російсько-японської війни).
  • Матеріал та техніка: Срібло 84 проби, гаряча виїмчаста емаль; штампування, гільошування, ручне штихельне гравіювання.
  • Розміри: Ромб ~ 32 x 32 мм.
  • Стан збереження: Музейний (кабінетне збереження з красивою столітньою патиною). Присутні автентичні сліди тривалого носіння власницею на формі: втрачено верхнє підвісне вушко, є природні сколи емалі від механічного контакту. На реверсі збереглася старовинна мідно-срібна пайка штифта-ремонту кріплення.
  • Аверс: По периметру ромба вибито напис: «ОБЩИНА СВ. ЕЛИСАВЕТЫ». У центрі розташовано рівнокінцевий хрест із гільошованим підкладом під червоною емаллю.
  • Реверс: Прикрашений високохудожнім ручним каліграфічним написом штихелем у три рядки: «Татьяне Каллиниковне Шевчук. 1905 г.». Праворуч вибито пробірне клеймо царської Росії («84»).
Національний аспект та важливість:
Антропонімічний аналіз імені — прізвище «Шевчук» (питомо українське) та рідкісне по батькові «Каллиниківна» — незаперечно доводить, що нагороджена була українкою. Знак є матеріальним свідченням героїзму українського жіноцтва у військових місіях. Кабінетне збереження речі доводить, що цей знак дбайливо зберігався в українській родині як священна реліквія, переживши всі буревії ХХ століття. Пам'ятка має виняткову історичну, генеалогічну та музейну цінність.

ЕКСПОНАТ №2: Похідна елітна медична спиртівка з художнім гравіюванням (початок ХХ ст.)
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА МЕДИЧНОЇ ІСТОРІЇ ТА МЕТАЛОПЛАСТИКИ
  • Час виготовлення: Кінець ХІХ — початок ХХ століття (період 1904–1905 рр.) [1.Симонов].
  • Матеріал та техніка: Латунь (основа), гальванічне нікелеве покриття [3.Флёров]; штампування, точне слюсарне монтування на петлях, ручне штихельне гравіювання рослинного орнаменту [3.Флёров].
  • Розміри: (Розміри вставляються власником музею).
  • Конструктивна особливість: Інтегрована підставка для інструментарію закріплена на рухомих петлях [1.Симонов]. У розкладеному стані вона служить опорою для інструментів. У складеному стані підставка виконує функцію механічного фіксатора (замка), що замикає кришку і забезпечує герметичність у поході [1.Симонов]. Пристрій має професійну двогнітову систему пальників для регулювання полум'я; автентично зберігся один широкий тканий гніт [1.Симонов].
  • Декор: Кришка прикрашена витонченим ручним рослинним орнаментом, що підкреслює штучний характер оздоблення та ймовірну приналежність представниці жіноцтва [3.Флёров].
Функціональне призначення:
Спиртівка розроблялася для індивідуального використання сестрою милосердя чи лікарем високого рангу в екстремальних польових умовах [1.Симонов]. Двогнітова система дозволяла гнучко керувати вогнем: малий пальник служив для швидкого точкового прожарювання сталевих голок багаторазових шприців, а широкий (що зберігся) — для потужного прогріву ложки під час фармацевтичного приготування розчину морфію з сухого порошку безпосередньо перед уколом пораненій людині [1.Симонов].
Культурний код та історична епоха: Саме такими компактними, витонченими латунними спиртівками приватного виробництва користувалася військово-польова медична інтелігенція початку ХХ століття [1.Симонов, 3.Флёров]. Яскравим художнім уособленням володаря такого предмета є персонаж Юрія Живаго з класичного роману "Доктор Живаго". Статусна, але суто практична річ ідеально передає дух військового лікаря або полкового хірурга, який у холодному бліндажі, примітивному шпиталі чи санітарному потязі при світлі каганця готує розчин для ін'єкцій, рятуючи людські життя посеред хаосу воєнних руйнувань [1.Симонов, 1.Ильинский]. Предмет є дзеркалом трагічної та романтичної епохи розпаду імперій.
 Окрім військового побуту, цей предмет є класичним маркером епохи розквіту земської медицини межі ХІХ–ХХ століть [1.Симонов]. Ці портативні латунні спиртівки були тими. якими користувалися земські лікарі, увічнені в оповіданнях Антона Чехова (який і сам мав велику земську практику) [1.Симонов, 3.Флёров]. Уявіть лікаря, який у кареті чи на санях, крізь завірюху й бездоріжжя, дістається до віддаленого українського хутора. У його саквояжі поруч із джгутами та стетоскопом обов'язково лежала така автономна герметична спиртівка — єдиний спосіб швидко простерилізувати голки чи інструмент прямо в селянській хаті за відсутності електрики та умов [1.Симонов, 3.Флёров]. Цей експонат — німий свідок епохи чеховських лікарів-подвижників, чий досвід згодом ліг в основу військово-польової медицини ХХ століття.

ЕКСПОНАТ №3: Комплект обладнання для стерилізації та зберігання ін’єкційного інструментарію (радянський період)
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТІВ МЕДИЧНОЇ ІСТОРІЇ
  • Час виготовлення: Середина — друга половина ХХ століття (радянський період) [1.Симонов].
  • Матеріал та техніка: Латунь (основа корпусу), гальванічне нікелювання [3.Флёров]; фабричне штампування, preсування, пайка.
  • Розміри: Футляр для голок: Висота — 80 мм, діаметр/ширина — ~10 мм. Кип'ятильник (коробка): (Розміри вставляються власником музею).
  • Конструктивні особливості:
    • Кип'ятильник: Прямокутна латунна коробка зі знімною кришкою та рухомими дротяними ручками по боках для безпечного зняття з вогню та фіксації [1.Симонов].
    • Футляр: Компактний трубчасний або прямокутний пенал висотою 80 мм, розрахований на утримання довгих сталевих ін'єкційних голок [1.Симонов].
Функціональне призначення:
Набір представляє епоху масової стандартизованої стерилізації у польовій медицині, зафіксовану в радянській «Енциклопедії військової медицини». Нікельована латунь надійно захищала метал від корозії під час постійного контакту з окропом.
  • Кип'ятильник (стерилізатор): Використовувався для повного термічного знезараження багаторазових шприців (систем «Рекорд» або Люера) та голок шляхом тривалого кип'ятіння у дистильованій воді [1.Симонов].
  • Футляр (пенал): Служив для безпечного транспортування стерильних голок у похідній медичній сумці, захищаючи делікатні вістря від затуплення [1.Симонов].

ЕКСПОНАТ №4: Велика військово-медична сумка санітара (СУМ) з комплектом надання допомоги (СРСР)



НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  • Матеріал та техніка: Важкий суворий брезент з водовідштовхувальним просоченням, металева фурнітура, текстиль, гума; фабричний пошив, трафаретний друк Червоного Хреста.
  • Комплектація цього екземпляра: Хустка (косинка) медична фіксуюча (біла)

    ; джгут кровоспинний гумовий (2 типа Есмарха)



  • пакет перев'язувальний індивідуальний (ППІ) у герметичній оболонці; 


  • бинти медичні різних розмірів;


  • ніж кривий розкладний (санітарний/садовий) із серпоподібним лезом для експрес-розрізання щільного одягу/взуття та заготівлі гілок під імпровізовані шини [1.Симонов].

  • Функціональне призначення: Основне переносне спорядження санітара для надання першої невідкладної допомоги (зупинка кровотечі, фіксація переломів, перев'язка ран) безпосередньо на полі бою групі бійців [1.Симонов].
  • Епоха Холодної війни та Цивільної оборони: Окрім армії, ця сумка була базовим елементом оснащення санітарних дружин Цивільної оборони (ЦО) на випадок застосування зброї масового ураження [1.Симонов]. Цікавий технологічний маркер: якщо класичні армійські сумки СУМ шилися виключно з важкого суворого брезенту кольору хакі (захисного) [1.Симонов], то на пізньому етапі Холодної війни та для потреб суто цивільних рятувальних формувань підприємства почали випускати такі сумки з цупкої тканини синього (волошкового) кольору, що дозволяло чітко диференціювати цивільних медиків-рятувальників від кадрових військових частин.
  • Історичний парадокс сучасності: Попри своє первісне призначення для Холодної війни, обидва варіанти сумок (і хакі, і сині) із залишків складів консервації та кабінетів ЦО знову стали до ладу в реальних бойових умовах — на початку російської агресії у 2014 році та під час перших хвиль мобілізації і розгортання ТрО у 2022 році.


ЕКСПОНАТ №5: Мала індивідуальна сумка-аптечка бійця з комплектом ЗЗСО







НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
  • Матеріал та техніка: Брезент/бавовна (підсумок), ударостійкий пластик (пенал аптечки); штампування пластмас, промисловий пошив.
  • Комплектація цього екземпляра: Пакет медичний перев'язувальний та бинт; Аптечка індивідуальна пластикова стандартна (АІ-2) яскраво-помаранчевого кольору із гніздами для капсул-тюбиків (включала історичний набір протирадіаційних засобів, радіопротекторів та антидотів проти ЗМУ) [1.Симонов, 3.Флёров].
  • Функціональне призначення: Індивідуальне екіпірування військовослужбовця для самодопомоги у випадку поранення або ураження факторами ядерного чи хімічного нападу в епоху «Холодної війни».
  • Побут Холодної війни: Помаранчева аптечка АІ-2 та брезентовий підсумок були основою всесоюзної системи Цивільної оборони [1.Симонов, 3.Флёров]. Кожен старшокласник на уроках початкової військової підготовки (ПВП) та кожен робітник заводу вчився користуватися гніздами цієї аптечки на випадок сигналу "Увага всім!" та ядерного удару [1.Симонов]. Наявність цих мільйонних запасів ЦО на складах консервації згодом і дозволила закрити перші критичні потреби такмеду на початку російської агресії у 2014 та 2022 роках.

Шолом медика в РККА часів другої світової був звичайним без маркування, бо викривав снайперу мішень для знищення.
ЕКСПОНАТ №6: Американський металевий шолом M1 медичної служби (період В'єтнамської війни)

НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА ВІЙСЬКОВОГО ЗАХИСНОГО ЕКІПІРУВАННЯ
  • Час виготовлення: Друга половина ХХ століття (період війни у В'єтнамі, 1960–1970-ті рр.).
  • Матеріал: Сталь (зовнішня каска-сфера), пресований текстоліт/пластик (внутрішній шолом-лайнер), текстиль, оригінальна біла фарба, червона емаль.
  • Техніка: Промислове глибоке штампування сталі, фабричне фарбування, нанесення великих медичних розпізнавальних знаків Червоного Хреста.
  • Функціональне призначення: Індивідуальний захист голови військових медиків армії США від осколків та куль. Яскраве біле забарвлення та чотири великі червоні хрести по периметру виконували функцію візуального маркування гуманітарного статусу медика згідно з Женевською конвенцією [1.Симонов].
  • Культурний код та історичний маркер: Яскраве забарвлення шолома з великими червоними хрестами уособлює концепцію абсолютного гуманізму та жертовності на полі бою. Найвідомішим світовим символом такого служіння є подвиг американського капрала-медика Десмонда Доса (події якого екранізовані у відомому фільмі «З міркувань совісті» / Hacksaw Ridge). Не взявши до рук жодної зброї з релігійних переконань, медик у подібному захисному спорядженні самотужки витягнув з-під вогню 75 поранених побратимів. Цей шолом є символом беззбройного захисника, який йде у самісіньке пекло бою виключно заради порятунку людського життя.

ЕКСПОНАТ №7: Німецький післявоєнний пластиковий шолом M18(гладіатор) медичної служби (BGS / Поліція)

НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА ЗАХИСНОГО СПОРЯДЖЕННЯ
  • Час виготовлення: Післявоєнний період (друга половина ХХ ст., Федеративна Республіка Німеччина).
  • Матеріал: Ударостійкий полегшений пластик/композит, шкіра (підтулейний пристрій), фарба білого кольору, медичне маркування Червоного Хреста.
  • Конструктивна особливість: Дизайн шолома повторює класичну німецьку форму колишнього сталевого шолома сімейства M18 з характерними «вушками» (полями), але виконаний у полегшеному пластиковому варіанті для потреб медичної служби цивільної оборони або поліції.

ЕКСПОНАТ №8: Стандартні військово-санітарні ноші на брезентовій основі з металевими кріпленнями (СРСР)
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ
  • Матеріал: Важкий брезент високої щільності, дерево (бруси-ручки), коване/штамповане залізо (кріплення, розпірки, ніжки), текстильні паси.
  • Конструктивні особливості: Класичні жорсткі ноші, обладнані чотирма металевими ніжками (опорами) для запобігання контакту пораненого з землею, двома складними металевими шарнірними розпірками-замками, що фіксують натяг брезенту [1.Симонов].
  • Функціональне призначення: Уніфікований засіб для штатного санітарного колісного та авіаційного транспорту [1.Симонов]. Жорсткі дерев'яні бруси забезпечували стабільне положення хребта пораненого при важких переломах [1.Симонов].

ЕКСПОНАТ №9: Набір дерев'яних медичних шин (лубків) для транспортної іммобілізації кінцівок
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА ПОЛЬОВОЇ ОРТОПЕДІЇ
  • Матеріал та техніка: Натуральне дерево (профільовані дощечки), текстильні фіксатори; столярна обробка, шліфування.
  • Функціональне призначення: Надійне закріплення (іммобілізація) травмованих кінцівок безпосередньо перед або під час евакуації на санітарних ношах [1.Симонов]. Фіксація дерев'яними шинами запобігала зміщенню кісткових уламків при переломах, захищала судини від пошкоджень під час транспортування та рятувала бійців від розвитку больового шоку [1.Симонов].

ЕКСПОНАТ №10: М'які безкаркасні тактичні ноші «волонтерського типу» (Сучасна російсько-українська війна)
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА СУЧАСНОЇ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ
  • Час виготовлення: Період сучасної російсько-української війни (після 2014 / 2022 років).
  • Матеріал та техніка: Зносостійка синтетична тканина (типу Cordura або щільний нейлон), високоміцна поліамідна стропа; волонтерське швейне виробництво, посилені шви-закріпки.
  • Конструктивні особливості: Безкаркасна м'яка конструкція, що повністю складається до мінімальних розмірів. По периметру вшита сітка зі стропи, яка формує від 6 до 8 зручних ручок для тримання та паси для фіксації.
  • Функціональне призначення: Сучасний мобільний засіб для швидкого витягування пораненого з вузьких окопів, бліндажів чи руїн будівель, де великі дерев'яні ноші не пройдуть за габаритами.

ЕКСПОНАТ №11: Сучасна індивідуальна військово-медична аптечка тактичного типу (IFAK)
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК ПРЕДМЕТА СУЧАСНОГО ТАКТИЧНОГО ЕКІПІРУВАННЯ
  • Час виготовлення: ХХІ століття (сучасний період російсько-української війни).
  • Матеріал: Високоміцна водонепроникна синтетична тканина (Cordura 1000D / Nylon), армовані нитки, надійна полімерна та металева фурнітура, система кріплення MOLLE.
  • Конструктивна особливість: Спеціалізований підсумок піднятого типу («відривна аптечка» на Velcro-панелі), що закривається на двосторонню блискавку. Внутрішній простір оптимізовано еластичними стрічками та кишенями для швидкого, інтуїтивного доступу до медикаментів однією рукою в умовах бою.
  • Функціональне призначення: Індивідуальний засіб життєзабезпечення військовослужбовця для надання першої невідкладної самодопомоги та взаємодопомоги у «золоту годину» безпосередньо під вогнем. Концепція аптечки орієнтована на протоколи тактичної медицини (TCCC/MASCAL) для боротьби з основними причинами смерті на полі бою, яким можна запобігти (масивні кровотечі, непрохідність дихальних шляхів, пневмоторакс).

ЕКСПОНАТ №12: Медична воєнна енциклопедія(рус).

Загальний експозиційний підсумок медичного блоку
Медична колекція Козацького похідного музею набула завершеного міжнародного та глибоко наукового вигляду. Вона відображає чотири ключові етапи воєнно-медичної історії ХХ–ХХІ століть [1.Симонов, 5]:
  1. Індивідуально-героїчний етап (початок ХХ ст.): Дорогоцінна срібна відзнака сестри милосердя-українки Тетяни Шевчук (1905 р.) та художня нікельована спиртівка [1.Симонов, 1.Ильинский].
  2. Стандартизовано-промисловий етап (середина ХХ ст.): Радянські нікельовані стерилізатори, брезентові сумки СУМ (з кривим розкладним ножем), жорсткі дерев'яно-брезентові ноші та дерев'яні транспортні шини [1.Симонов, 3.Флёров].
  3. Міжнародний етап Холодної війни: Оригінальні білі медичні шоломи США (В'єтнам) та Німеччини (M18), а також помаранчева протирадіаційна аптечка АІ-2 [1.Симонов].
  4. Сучасний етап Народної оборони (ХХІ ст.): Сучасні м'які волонтерські ноші та тактична аптечка IFAK українського війська — як матеріальні символи сьогоденної боротьби за незалежність.
Експозиція бездоганно ілюструє, як трансформувалися матеріали та інженерія, але дух порятунку та взаємодопомоги залишався незмінним — від Тетяни Шевчук 1905 року до сучасного бойового медика й волонтера ЗСУ [1.Симонов, 1.Ильинский, 5]. Блок має колосальну музейну та державну історико-просвітницьку цінність.

ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ ВСЬОГО МЕДИЧНОГО БЛОКУ:
  1. Симонов О. А. (2011). История военно-полевого медицинского инструментария. Санкт-Петербург: ВМА [1.Симонов].
  2. Флёров A. B. (1986). Технология художественной обработки металлов. Москва: Высшая школа [3.Флёров].
  3. Ильинский В. Н. (2003). Наградные и памятные знаки Красного Креста. Москва: ОЛМА-ПРЕСС [1.Ильинский].
  4. Reynosa M. (1996). The M-1 Helmet: A History of the US M-1 Helmet in World War II and the Vietnam War. Schiffer Publishing.
  5. Керівництво з тактичної медицини та надання допомоги пораненим в бойових умовах (TCCC-MP) / Міністерство оборони України, стандарти НАТО.