Шабля австро угорська "щуроколка".

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА

Назва предмета: Шабля піхотна офіцерська австро-угорська зразка 1861 року (полегшений / парадний варіант, приватне замовлення).
Народна (іронічна) назва: «Щуроколка».
Датування: Остання третина XIX ст. — початковий період Першої світової війни (до 1914–1915 рр.).
Країна, походження: Австро-Угорська імперія. Органічно побутувала на теренах Західної України (Галичина, Буковина, Закарпаття).

---

Історико-технічний опис та конструктивні особливості

Експонат є класичним прикладом індивідуальної офіцерської довгоклинкової зброї Австро-Угорщини.

• Клинок: Сталевий, незначної викривленості, однолезовий, з одним широким долом. Звужена ширина клинка (2 см біля п'яти) та відсутність активної корозії (наявність стабільної природної патини) свідчать про приналежність до категорій Interimsdegen (полегшена зброя для повсякденного носіння поза строєм) або парадного офіцерського варіанта.
• Ефес: Складається з руків'я та сталевої гарди плоскої форми (D-подібна захисна дужка). На задньому кінці хрестовини виконано два паралельні прямокутні отвори, що є ключовим маркером австрійської моделі 1861 року, оскільки вони призначалися виключно для кріплення офіцерського темляка.
• Руків'я: Анатомічної форми, обтягнуте темною шкірою з поперечними жолобками, в яких збереглися витки крученого металевого дроту.

---

Історія появи шаблі в Україні та контекст УСС і УГА

Поява та масове поширення австрійських шабл зразка 1861 року на українських землях напряму пов'язані з перебуванням Галичини, Буковини та Закарпаття у складі Австро-Угорської монархії. Ця шабля була статутним і обов'язковим елементом однострою всіх піхотних офіцерів імперської армії.

З початком Першої світової війни у 1914 році в складі австрійської армії було сформовано легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Старшини (офіцери) УСС отримували таку зброю централізовано або купували її за власні кошти. Згодом, після розпаду імперії наприкінці 1918 року, запаси цієї зброї перейшли у спадок до Української Галицької Армії (УГА) — регулярної армії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Культурний феномен «фотографування з шаблею»:
Для українського жіноцтва, яке масово долучалося до лав УСС та УГА (Олена Степанів, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко та інші), військова форма та зброя мали сакральне значення. Оскільки жінки-добровольці часто виконували ролі не лише стрільців, а й зв'язкових, санітарок чи підхорунжих, поява в ательє з офіцерською шаблею була актом політичної та гендерної емансипації. Шабля на фотографіях дівчат-УСС підкреслювала їхній рівний зі зброєю в руках статус захисниць України. Полегшені версії («щуроколки») ідеально пасували для таких фотосесій через свою невелику вагу та витончений естетичний вигляд.

---

Висновок для музейного обліку

Предмет має високу історико-культурну та військово-історичну цінність. Він є матеріальним свідченням епохи Першої світової війни та Визвольних змагань українського народу (1914–1921 рр.). Рекомендовано для експонування в залах, присвячених історії Легіону УСС, Листопадового чину 1918 року та бойового шляху УГА.

---

Джерела для наукової довідки:

1. M. Christian Ortner, Georg Artl. With Drawn Sword: Austro-Hungarian Edged Weapons 1848-1918. — Vienna: Verlag Militaria, 2011. (Фундаментальне дослідження австрійської холодної зброї).
2. Ріппе Г. Холодное оружие Австро-Венгрии. — Москва, 2015. (Опис модельних характеристик шаблі M1861).
3. Лазарович М. Легіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль: Джура, 2005. (Контекст побуту та озброєння стрільців).
4. Шанковський Л. Українська Галицька Армія: Воєнно-історична студія. — Львів, 1999. (Контекст матеріального забезпечення старшинського складу УГА).