Translate

середа, 22 липня 2026 р.

Податок на пам'ять: Чому новий законопроєкт про музейну справу б'є по ентузіастах і створює пільги для багатіїв

    




В Україні готується масштабна реформа у сфері охорони культурної спадщини. Проте новий законопроєкт № 15436 замість боротьби з великим «чорним ринком» ризикує перетворитися на каральний інструмент проти громадських музеїв та незаможних колекціонерів, копіюючи найгірші практики радянського примусу.

Резонансні поправки до Закону «Про музеї та музейну справу» та Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) запроваджують обов'язкову державну реєстрацію та експертизу для приватних зібрань. Як зазначають у детальному розборі на юридичному порталі Судово-юридична газета, через відсутність фінансового регулювання в самому документі ця ініціатива вдарить не по багатих ділках, а по тих, хто рятує українську історію за власні копійки. [1, 2]

1. Корупційний фільтр: Багаті заплатять, бідні постраждають

Головна вада проєкту закону № 15436 — ілюзія рівності перед законом. На практиці обов'язкова експертиза за рахунок власника створює майновий ценз на право володіти історією, адже в пояснювальній записці чітко вказано, що додаткових витрат з бюджету не передбачено. [1, 2]

Пільги для великого капіталу: Ті, «хто при грошах» — великі тіньові дилери та заможні покупці — навіть не помітять нових правил. Вони легко закладуть вартість будь-яких експертиз (і хабарів за них) у свої бюджети. Для них закон стане зручним інструментом остаточної «легалізації» сумнівних артефактів.

Удар по бідних колекціонерів: Під загрозою опинилися щирі ентузіасти, краєзнавці та колекціонери, які витрачають останні гроші на купівлю стародавньої монети, вишиванки чи рідкісної книги, рятуючи їх від руйнування. У них просто немає коштів на оплату непрозорих тарифів для оцінки кожної дрібниці.

Пастка декларування: Якщо такий колекціонер чесно покаже свою збірку, його змусять платити за експертизу. Немає грошей? Тоді, як зазначає інформаційне агентство Апостроф, будь-яка спроба передати річ у спадок, продати чи обміняти її автоматично перетворює людину на правопорушника. [1]

2. Знищення народних та громадських музеїв

Найважчий удар законопроєкт наносить по громадським, шкільним та сільським музеям, які функціонують без державного фінансування.

Музеї без бюджетів: В Україні існують сотні унікальних локальних музеїв, створених громадами, ветеранами чи вчителями-істориками. Вони тримаються виключно на пожертвах та ентузіазмі. Звідки у сільського чи шкільного музею кошти на обов'язкову державну експертизу сотень експонатів?

Загроза ліквідації через штрафи: Не маючи грошей на реєстрацію, такі музеї будуть змушені або закритися і сховати експонати в підвали, або чекати на візит державного експерта. А той, згідно з текстом проєкту, опублікованим на Першому Міському, матиме право особисто скласти протокол про «незареєстровані цінності», що загрожує штрафом до 17 000 гривень із конфіскацією предметів. [1]

3. Радянські методи: Перетворення науковців на каральні органи

Побоювання щодо повернення тоталітарного контролю в культурній сфері є давнім болем української спільноти. Історично дискусія про право власності на історію завжди була гострою: як зазначає аналітичний ресурс Збруч, конфлікт між приватними збірками та державним монопольним контролем в Україні часто призводив до гучних скандалів у науковому середовищі. [1]

Надання сучасним музейним працівникам права складати адміністративні протоколи за незареєстровані речі — це пряме відродження радянської системи залякування.

Ідеальне поле для шантажу: Коли експерт має право або виписати штраф із конфіскацією, або «заплющити очі», виникає прямий привід для побутового хабарництва на місцях. Великі ділки відкупляться, а громадські діячі опиняться під пресом.

Кому загрожує законопроєкт № 15436?

[Тіньові перекупники]: Легко платять хабарі -> Легалізують контрабанду -> Залишаються в плюсі

[Громадські музеї]: Не мають фінансування -> Не можуть оплатити експертизу -> Під загрозою закриття та конфіскації

[Бідні колекціонери]: Витрачають останнє на артефакти -> Потрапляють під штрафи -> Згортають діяльність

Закон проти колекціонера

Європейська практика захисту спадщини стимулює приватний сектор: громадські музеї отримують гранти, а приватні колекціонери — податкові пільги за те, що зберігають культуру за власний кошт.

Український законопроєкт № 15436 у поточному вигляді карає за бідність. Він створює корупційну парасольку для багатих мародерів і водночас нищить низовий масовий рух збереження історії — громадські музеї та незаможних колекціонерів-ентузіастів. Без безкоштовного механізму реєстрації для некомерційних збірок цей закон стане актом фінансового терору проти української культури. [1]

Running a museum: a practical handbook - UNESCO Digital Library

1. Are there activities, such as quizzes or special exhibits for the children to be involved with, especially during holidays? Good links with the Education sta...



UNESCO


Штраф до 17 тисяч гривень і конфіскація: в Україні хочуть запровадити нові покарання для колекціонерів

22 лип. 2026 р. — Незареєстровані археологічні предмети можуть конфіскувати Окрему увагу законопроєкт приділяє боротьбі з нелегальним обігом археологічної спадщини. Пропонується ...



Судово-юридична газета


Штрафи за незареєстровані артефакти: у Раді пропонують ...

22 лип. 2026 р. — Штрафи за незареєстровані артефакти: у Раді пропонують зобов'язати колекціонерів реєструвати приватні зібрання Перший міський ... Реалізація проєкту не потребув...



Перший Міський телеканал


Картка законопроєкту, проєкту іншого акта - Законотворчість

22 лип. 2026 р. — * Номер, дата реєстрації: 15436 від 21.07.2026. * Потураєв Микита Русланович (IX скликання), Юрчишин Ярослав Романович (IX скликання), Бондаренко Олег Володимир...


Електронний кабінет громадянина


За незареєстровані археологічні знахідки можуть штрафувати: у Раді зареєстрували законопроєкт

22 лип. 2026 р. — Проблематика та мета законопроєкту Як зазначається в пояснювальній записці, через відсутність культури колекціонування та чітких законодавчих рамок в Україні на...



Апостроф


Колекціонери vs археологи | Збруч

26 серп. 2016 р. — «Якби хтось викрав з Лувру "Мону Лізу", а потім вирішив її виставити, то чи потрібно йому це дозволяти? З аналогічн

ою ситуацією маємо справу в Щецині», — так по...



Збруч

Немає коментарів:

Дописати коментар