Пастка історичної пам’яті: Чому Україна та Польща сперечаються через УПА
Геополітичний альянс України та Польщі, загартований першими роками повномасштабного російського вторгнення, сьогодні переживає глибоку дипломатичну кризу. Приводом для чергової хвилі напруги стало присвоєння Окремому центру ССО ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Цей крок викликав у Варшаві шквал критики та погрози переглянути міждержавні відносини, аж до вимог позбавити українського президента найвищих польських нагород. Чому ж історичне питання УПА знову стало лінією фронту в стосунках двох стратегічних партнерів?
1. Асиметрія національних травм
Головний корінь конфлікту полягає у кардинально різному сприйнятті історії.
- Для України воїн УПА є символом відчайдушного, жертовного спротиву двом найбільшим тоталітарним імперіям ХХ століття — нацистській Німеччині та Радянському Союзу. В умовах сучасної війни з Росією цей образ є життєво необхідним ментальним фундаментом для захисту незалежності.
- Для Польщі ж діяльність УПА розглядається виключно через призму Волинської траgeneric 1943 року. Польський Сейм офіційно визнав ці події геноцидом, тому будь-які кроки Києва щодо вшанування повстанців сприймаються польським суспільством як «героїзація вбивць».
2. Заручники внутрішньої політики
Історичні суперечки штучно підігріваються політичною кон'юнктурою всередині самої Польщі. Із приходом до влади консервативного президента Кароля Навроцького (колишнього очільника Інституту національної пам’яті) Варшава обрала безкомпромісний курс у питаннях ексгумації та оцінки минулого.
Тема «української невдячності» стала зручним інструментом для мобілізації правого електорату. Під тиском суспільних настроїв навіть ліберальний уряд Дональда Туска змушений солідаризуватися із жорсткою риторикою, щоб не втрачати політичні рейтинги.
3. Зміна геополітичного балансу сил
Криза навколо УПА — це не лише про минуле, але й про майбутнє лідерство в регіоні. На початку великої війни Польща виступила в ролі головного рятівника та «старшого брата» України, що сформувало в польських еліт очікування певної «історичної поступливості» від Києва як знаку вдячності.
Проте Україна сьогодні демонструє високу суб'єктність, унікальний військовий досвід та амбіції стати новим безпековим ядром Східної Європи. Варшаві важко прийняти трансформацію України з «молодшого партнера» на рівного гравця. Додатково ситуацію підігріває економічне розчарування: польський бізнес та політики дедалі частіше констатують, що масштабні переговори про майбутню відбудову України та розподіл фінансових капіталів відбуваються без провідної участі Варшави.
Висновок
Сучасне польсько-українське протистояння довкола УПА — це комплексний вузол, де сплелися глибока історична травма, внутрішньополітична боротьба за владу та змагання за геополітичне лідерство в Європі.
Проте право українців називати воїнів УПА героями залишається суверенним і незаперечним, адже воно базується на факті їхньої боротьби за українську державність. Попри гостру дипломатичну риторику, обидві країни приречені на пошук компромісу. Будь-яке тривале ослаблення польсько-українського союзу через історичні образи грає виключно на руку спільному ворогу — Російській Федерації.
Немає коментарів:
Дописати коментар