ШОЛОМ АДРІАНА В АРМІЯХ УКРАЇНИ 1917-1921 рр.
ШОЛОМ АДРІАНА В АРМІЯХ УКРАЇНИ 1917-1921 рр.
Сталевий шолом або “каска Адріана M1915» («адріанка») — французький військовий шолом, розроблений генералом армії Огюстом Луї Адріаном. Перебував на озброєнні армій низки країн, починаючи з періоду Першої світової війни. Спочатку використовувався тільки в піхоті. Пізніше модифіковані версії застосовувалися також в кавалерії і танкових військах.
Вперше такий сталевий шолом у масовому порядку з’явився в квітні 1916 року на озброєнні російського експедиційного корпусу бригад на західному фронті. Єдиною відмінністю касок була наявність спереду емблеми із зображенням герба Російської імперії.
У середині 1916 Російська імперія розмістила замовлення на виготовлення 2 000 000 касок Адріана, але тільки 340 000 одиниць були доставлені до Російської імперії до кінця 1916 року. У Росії ці шоломи були відомі як
«М. 1916».
Таким чином, у військах на момент початку Української національної революції 1917-1921 рр. було чимало таких сталевих шоломів.
Цими шоломами комплектувались новостворені відділи СС (Січових стрільців) УНР – Січових стрільців Київських Євгена Коновальця. .
Зліва направо: хорунжий В. Дзундза, хорунжий Руденко і сотник Юріїв.
На головах у Дзундза та Юрієва сталеві шоломи французького зразка «Адріан М.16», причому в останнього на шоломі прикріплена кругла українська гетьманська кокарда.
Ще в 1917 році, після Лютневої революції, з шоломів було наказано прибрати з них царську символіку.
Зберігся зразок, у якому на російський знак з двоголовим орлом вміщено тризуб. Досі неясно, це оринінал, чи копія часу еміграції. Експонується в Українському музеї м. Чікаґо( Ілінойс, США).
Січові Стрільці в отвори, що залишилися після демонтажу російського орла, вставляли круглі гетьманські кокарди.
Січові стрільці під час Протигетьманського повстання Директорії 1918 р. у відповідь на білі кокарди гарнізону Києва, які білогвардійські та вірні гетьманові війська одягнули за наказом генерала Келлера, під кокарди на сталевих шоломах одягали червоні “республіканські” банти-розетки.
Часто на лобовій частині зображувалися череп і кістки (т.зв. мертва голова) Така мода могла прийти з полоненими українцями з австро – угорської армії, з яких були сформовані СС армії УНР, хоча і в російській армії такий символ був досить популярним. Значення символу складалося в зневазі до смерті, відданості честі і обов’язку. Це було, також, ознакою штурмовиків (пробоєвіх підрозділів), “куренів смерті”. Зокрема, за допомоги цих відчайдушних вояків було придушено повстання більшовиків на київському “Арсеналі” 1918 р.
Військовий міністр УНР (1919 р.) полковник Всеволод Петрів у шоломі Адріана.
І хоч більшість частин армії УНР, крім Січових стрільців, шоломи майже не використовувала, в Житомирській юнацькій школі з січня 1919 року сталеві шоломи з зображеннями тризубів і літерами “Ж.Ю.Ш.” були одним з обов’язкових елементів однострою.
Крім того саме Житомирська юнацька школа наприкінці липня 1919 року була переведена з містечка Смотрич до Кам’янця-Подільського, де юнаків було розміщено в приміщенні колишньої духовної семінарії.
Шикування Житомирської юнацької школи.
Кам’ янець-Подільський, 1919 р.
Реконструкція шифровки на шоломі Адріана Житомирської юнацької школи.
Фігура “Всеволод Петрів” у музеї
Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова.
Збережені оригінали українських “шоломів Адріана”.
На світлинах – вояки УНР у шоломах Адріана.
Підготував:
Олекса Руденко,
президент ГО ДВКА,
заслужений художник України,
доцент кафедри графіки ВПІ НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”
член Українського Геральдичного Товариства,
член експертної дорадчої групи з питань військової символіки
ГУ РСМЗ Збройних Сил України
