КОЗАЦЬКІ ІКОНИ

Св. Микола

ікона 1804-'1807 гг

В народі Микола Чудотворець — популярний святий. 

Колись у день свгосподарі виводили коней у поле на першу пашу й з цієї нагоди на площі, посеред села, священики служили молебні та кропили коней свяченою водою. В полі вершники їздили верхи, — «щоб нечиста сила коней не мучила».

З цим звичаєм — уперше виводити коней на пашу в день святого Миколая — в’яжеться кілька народніх приповідок, як от:

«Прийшов Миколай — коней випасай»,
«Юрій з теплом, а Микола з кормом»,
«Святий Юрій пасе корів, а Микола коней».

Із цього дня колись в Україні починали стригти овець і сіяти гречку, а звідси й приповідка: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!»

На Київщині та на Поділлі був колись звичай: у день «весняного» Миколи робити заздравні обіди, які звалися нікольщиною, а звідси й приповідка: «Понаставляли тих мисок, як на нікольщині!»

За народнім віруванням святий Микола Чудотворець є покровителем мореплавців. Ось як Микола Сементовський описує звичай козаків — вибиратися в далеку дорогу морем: «Ранком перед днем — відплиття, козаки збиралися в церкву... Відслуживши молебень Богородиці, Угодникові Миколаєві, котрого козаки вважали за покровителя мореплавців… виходили на площу, пирували ввесь день, а ранком, у день відплиття, випивши прощальний келих меду і зав’язавши кожний у сорочку трохи рідної землі для того, щоб наколи доведеться на чужині помирати, то з рідною землею, — після всього цього сідали в байдаки і з сумними піснями відпливали в море, де, як і серед степу, дорогу пізнавали за сонцем і зірками 4.

У віруваннях чорноморських моряків є два Миколи: морський і мокрий. Морський Микола управляє кораблями, а мокрий — водами. Обидва Миколи завжди є присутні поміж моряками, але вони невидимі, їх бачити не можна. Обидва Миколи мають таку владу на морях, що коли не звертатися до них з обітницями, то буде певна гибель. Обітниці полягають у тому, щоб оздобити образ Чудотворця, дотримуватися свят святого Миколая, а то й побудувати на його честь церкву. Під час бурі на морі моряки моляться святому Миколаєві, щоб він рятував їх від нещастя. Коли наступає загроза, що корабель може потонути, то моряки, бувало, виносять образ Миколи Чудотворця на палубу й молять його про спасіння 5.

Свята великомучениця Варвара вважається покровителькою ремесел. Варвара, як розповідає легенда, була настільки вмілою рукодільницею, що своїм вишиванням прикрасила ризи Ісусу Христу. Саме тому в день Варвари не можна прати, або ж виконувати яку-небудь іншу роботу. Дозволяється лише займатись рукодільництвом. Особливо це стосується дівчат, які готуються на видання. Їм потрібно в день Варвари виставити на загальний огляд усе те, що зроблено власними руками, а саме рушники для майбутніх сватів, сорочки для майбутнього чоловіка і таке інше.

Весільна пара 1905-1910 рр. Літографія на металі. Казанська ПБ. Г-дь Вседержитель.

ікон

Казанська ПБ кінець 19 ст. Олія. Дерево. Метал, басма, сріблення...

Г-дь Вседержитель.кінець 19 ст. Олія. Дерево. Метал, басма

                            Микола Чудотворець кінець 19 ст. Олія. Дерево. Метал, басма

.

Костянтин та Олена. Ікона до свята Хрестовоздвиження.кінець 19 ст. Олія. Дерево.

Так виглядала козацька церква 17-18 ст.

Ікона 18 ст. З церкви побудованою Петром Калнишевським в Петриківці.

Ікона покровителів козацвта. 1887 р.

Хрести напрестольні 18-19 ст.

Предстоячі. 18 ст. 

Складень четверний 18 ст. Емалі. Бронза. (відсутня одна створка)

Микола Можайський(Микола Чудотворець з шаблею) ікона 19 ст. зліва, 17-18 ст. зправа. частина складня. Можайськ входив до  Чернігівського князівства коли появилась ця ікона. Фон з українським орнаментом. Рідка ікона старого  обряду.  Нижнє фото справа - ладанка з таким самим зображенням Миколи Чудотворця з шаблею. Злівава - обкладинка малої книжки з Києво печерської лаври з засновниками.