Дмитро Білий
Трохи про Кубань, козаків і владу.... Якось в 1986 році потрапив я, коли гостював у свого рідного дядька, на якийсь захід у школу станиці Канівської. Я тоді вже був повністю закоханий у історію моєї рідної Кубані. А тут - в школу приїжджає ветеран боротьби з біло-зеленими! (так тоді називали кубанських повстанців, які переховувалися "у комишах по плавнях"... Ну, зібралося дуже багато народу. Приїхав "ветеран" - рило аж лопається (видно, що життя його розгодувало аж до лопалки).... Такий бадьорий і життєрадісний.... Щось він довго торохкотів, аж поки не почав розповідати, як він ЧОНОМ командував, який під нашою станицею залізничні колії охороняв. (ЧООН, це - чєкістскіє отряди особого назначєнія)...... Ну і розповідає - "В 1921 году под Каневской мы с бандой контрреволюционной бой имели....Вот они на нас из балки выскочили, а мы на них.... И началась рубка - шашки на шашки.... Ну, я одного зеленого зарубил, а потом сразу другого... А потом они на фланг наш напали, но мы отошли вовремя..."....І тут підіймається якийсь дідусь, який все за свою палицю тримався тремтячими жовтими, майже мертвяцькими пальцями....і палиця його падає, аж луна школою покотила....Всі завмерли, а дід каже, несподіванно жорстким голосом, але з таким розпачем: - "А не попався ти тоді мені на шашку, суко,- драпав зі своїми червонопузими, поки ми з яру вашу свиноту комуняцьку дорубували!!!" ...
Немає коментарів:
Дописати коментар