Унікальне й вражаюче відео. Французькі (бельгійські?) ковалі початку ХХ ст., які спеціалізуються на виготовленні люф для дорогих рушниць виготовляють дамаскові люфи за традиційною технологією яка не мінялася з XVI ст. Весь час було відчуття, що камера перенеслася в часі та зняла події XVII ст. Можливо на це вплинула й архітектура й шикарні типажі професіоналів ремісників. Дамасковий блок закручується в спираль, яку зварюють ковальським зварюванням та отримують дамасковану люфу рушниці. Колись я чув "це не можливо". Можливо.
Нам це відео цікаве тим, що за подібною технологією виготовляли частину люф до зброї XVI-XVII ст. в різних країнах. Найбільш якісних та дорогих люф. Більше того, українські козаки намагалися отримувати люфи до своїх власних самопалів виконані саме за такою технологією. Показовою є історія опублікована Євгеном Славутичем в одній з його наукових статей [1]. Зауважимо лише, що переклад українською мовою терміна "красноє железо"* як "червоне залізо" не дуже коректний, бо в російській мові документів того часу слово "красное" це не ознака кольору, а ознака вигляду - краси. "красное" означає - красиве. В українській мові є слово відоме ще з давньоруських часів - "красне"**, з значенням - "красиве". Тож "красное железо", вірогідно варто перекладати як "красне залізо".
Перейдемо до цитати з статті:
То ж ми бачимо, як козаки Гетьманщини намагалися отримати рушниці саме з традиційними, улюбленими ними люфами з красного заліза А ось як виглядала згадана козацька рушниця. Рушниця традиційної, випрацьованої українськими козаками форми та змісту, той ідеал який вони намагалися отримати через замовлення на казенному заводі:
Матеріал підготував Святослав "Лихо".
1. Військово-історичний альманах : историческая литература. Число 1 (16)'2008. Славутич, Є. Озброєння козацького війська Гетьманщини у XVIII ст. / Є. Славутич. - С .130-155
* Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
Процитую тут, бо життя інтернет сторінок непевне.
Красное железо
или дамаск — считается лучшим материалом для ружейно-охотничьих стволов; прежде получалось из старых подковных гвоздей, железных стружек, обломков и пр. Внастоящее время для получения дамаска берут, в известной пропорции, очищенные пуддлингованьемжелезные и стальные прутья и складывают их в бруски 80 см. длины; бруски свариваются и вытягиваются впрутья квадратного сечения, по 12 мм. в стороне, которые накаливаются добела и скручиваются такимобразом, что на каждый фут длины приходится около 8 оборотов. Такие скрученные прутья вытягиваются вленту, из которой и свиваются более дешевые сорта дамасковых стволов, для более же дорогих скрученныепрутья предварительно свариваются по 2-3 штуки вместе и снова закручиваются в жгуты; если такие жгуты, без дальнейшей обработки, расковываются в ленту, то получаемый дамаск назыв. пластинчатым илиленточным (лучшие сорта его изготовлялись во Франции Леопольдом Вернаром, давшим свое имяизобретенному им сорту дамаска, в Бельгии же — Ле-Клером); если же жгуты, после сварки, подвергаютсяссаживанию поперек осей в бруски, то получается дамаск букетный или английский. Так как дамаскпредставляет весьма ценный материал, то на стволах дешевых ружей он бывает не сплошной или сквозной,а на постеле, т. е. тонкие полоски дамаска навиваются на железную трубку. Односоставность массыобусловливает, при выстреле, правильность расширения ствола на всем его протяжении, отчего именно изависит хороший бой ружья. Независимо от этого дамаск ценится по красоте сочетания светлых и темныхполосок, цвет которых зависит от различного действия кислоты, которой стволы протравляются на сталь ижелезо, составляющих дамаск. Дамасковые стволы у нас, в России, завариваются, и при том оченьнесовершенно, только несколькими кустарями в Туле и Ижеве. Хорошие дамасковые стволы, обделанныевчерне, привозятся преимущественно из Бельгии, Франции и Англии. Ср. кн. В. В. Вяземский, "О ружейныхстволах в материальном отношении" (1860); Н. П. Данилов, "Охотничьи ружья" ("Природа и Охота", 1881); В. В. Гринер, "Ружье" (1887).
С. Б.
** Посилання на сайт Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРА́СНИЙ, а, е, КРАСЕН, сна, сне, нар.-поет. Те саме, що гарний 1; прекрасний, чудовий.
